Останнім часом багато організацій застосовують бескарточний метод обліку готової продукції. При цьому методі за допомогою ЕОМ щоденно складають оборотні відомості обліку випуску з виробництва і руху готової продукції щодо складів (інших місць зберігання). Залишки готової продукції періодично інвентаризують.

На автоматизованих складах замість карток складського обліку використовують, як правило, оперативні машинограм відеограми залишків і руху готової продукції по кожному найменуванню та виду.

Як і з матеріальних запасів, за готової продукції складають номенклатуру-цінник. Крім цінника розробляються довідники продукції, в яких містяться відомості про оподатковуваної і неоподатковуваної різними видами податків продукції, про платників і одержувачам, среднеквартальной та середньорічної собівартості та ін

Оцінка готової продукції. В даний час застосовують такі види оцінки готової продукції: Цей спосіб оцінки готової продукції використовується порівняно рідко, в основному в організаціях індивідуального виробництва, що випускають велике унікальне устаткування і транспортні засоби. Може застосовуватися в організаціях з обмеженою номенклатурою масової продукції;

  Гуртові ціни використовуються як твердих облікових цін. Відхилення фактичної собівартості продукції обліковують на окремому аналітичному рахунку. При стійких оптових цінах цей варіант оцінки продукції був найбільш поширеним, оскільки дозволяв зіставляти оцінку продукції в поточному обліку і звітності, що важливо для контролю за правильним визначенням товарного випуску. При значному коливанні рівня оптових цін даний спосіб утрачає свої переваги;

  Обумовлюється необхідність окремого обліку відхилень фактичної виробничої собівартості продукції від планової чи нормативної. Гідність даного способу оцінки готової продукції полягає в забезпеченні єдності оцінки в плануванні та обліку. Однак якщо планова чи нормативна собівартість продукції змінюється часто, то ускладнюється переоцінка залишків готової продукції. Якщо ж оцінювати продукцію за середньорічної собівартості, то вона не відповідає оцінці в місячних та квартальних планах. Варіантом даного способу оцінки готової продукції є оцінка: При використанні в обліку оптових цін, планової собівартості і ринкових цін необхідно після закінчення місяця обчислювати відхилення фактичної виробничої собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами для розподілу цього відхилення на відвантажену (продану) продукцію і залишки її на складах. З цією метою складають спеціальний розрахунок (табл. 10) з використанням середньозваженого відсотка відхилень фактичної собівартості продукції від вартості її за обліковими цінами.

За даними табл. 10 цей відсоток виявився рівним 1 від вартості за обліковими цінами.

Множенням вартості відвантаженої продукції та вартості її залишку на складі на кінець місяця на обчислений відсоток визначають, яка частина відхилень відноситься на відвантажену і що залишилася на складі продукцію (2 500 000 Х 1: 100 = 25 000;

Подібний розрахунок складають і при використанні неповної виробничої собівартості.