Часткова відмова від акцепту може бути при порушенні постачальником цін, знижок, допущення арифметичних помилок у вимозі або товарно-транспортному документі, надходження частини незамовленого, недоброякісної, нестандартної продукції та ін Відмова платника від оплати платіжної вимоги оформляється заявою про відмову від акцепту встановленої форми, що складається в трьох примірниках. Перший і другий примірники заяви оформляються підписами відповідних посадових осіб і відбитком печатки платника. При повній відмові від акцепту платіжна вимога в той же день повертається банку-емітенту разом з другим примірником заяви про відмову від акцепту, щоб повернутися одержувачу коштів. Перший примірник заяви разом з копією платіжної вимоги залишається в банку платника, а третій примірник заяви повертається платнику. При частковому відмову від акцепту платіжна вимога сплачується в сумі, акцептовані платником. Перший примірник заяви про відмову від акцепту разом з першим примірником платіжної вимоги залишаються в банку платника, другий примірник заяви направляється до банку емітента, а третій примірник повертається платнику. Відповідальність за необгрунтовану відмову від оплати платіжних вимог несе платник. При неотриманні у встановлений термін відмови від акцепту платіжних вимог вони вважаються акцептованим і на наступний робочий день після закінчення терміну оплати оплачуються з рахунків платника, а при недостатності або відсутності коштів на рахунку оплачуються в міру надходження грошових коштів у черговості, встановленої законодавством. Схема документообігу при розрахунках платіжними вимогами з використанням попереднього акцепту наведена Гідністю акцептний форми розрахунків платіжними вимогами є те, що вона дозволяє платнику контролювати дотримання постачальником умов, передбачених договорами. Її недолік полягає в порівняно повільному надходження коштів на рахунок постачальника (5 днів на акцепт і подвійний термін поштового пробігу). Розрахунки платіжними вимогами, оплачуваними в безакцептному порядку, проводяться, як правило, на підставі відповідних законів. У цьому випадку одержувач повинен вказати в платіжній вимозі номер, дату прийняття та назву відповідного закону. Як правило, з рахунків платника без акцепту оплачують вимоги за газ, воду, електричну та теплову енергію, каналізацію, користування телефоном, поштово-телеграфні та деякі інші послуги. Розрахунки інкасовими дорученнями. Інкасове доручення є розрахунковим документом, на підставі якого здійснюється списання грошових коштів з рахунків платника у безспірному порядку. Інкасове доручення складається за встановленою Положенням (8) формі. У дорученні має бути зроблено посилання на відповідний закон, виконавчий документ або договір. До дорученням має бути додано оригінал виконавчого документа або його дублікат. При відсутності і недостатності коштів на рахунку платника інкасове доручення виконується в міру надходження грошових коштів у черговості, встановленої законодавством. Банки припиняють списання грошових коштів у безспірному порядку в наступних випадках: При розрахунках платіжними дорученнями і розрахунки по інкасо розрахунки у постачальників відображають як продаж продукції, тобто із застосуванням рахунків 45 «Товари відвантажені», 90 «Продаж», 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» та ін Покупець використовує рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 51 «Розрахункові рахунки» та ін Акредитивна форма розрахунків застосовується в двох випадках: коли вона встановлена договором і коли постачальник переводить покупця на цю форму розрахунків відповідно до положень про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання. Особливість акредитивної форми розрахунків полягає в тому, що оплату платіжних документів виробляють за місцем знаходження постачальника відразу після відвантаження ним продукції. Акредитив - це умовне грошове зобов'язання, що приймається банком-емітентом за дорученням платника, зробити платежі на користь одержувача коштів по пред'явленню останнім документів, що відповідають умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку здійснити такі платежі. Банками можуть відкриватися наступні види акредитивів: покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані); відкличні та безвідкличні (можуть бути підтвердженими). При відкритті покритого акредитива банк-емітент перераховує за рахунок коштів платника або наданого йому кредиту суму акредитива в розпорядження виконуючого банку на весь термін дії акредитива. При відкритті непокритого акредитива банк-емітент надає виконуючому банку право списувати кошти з ведеться в нього кореспондентського рахунку в межах суми акредитива в порядку, визначеному угодою між банками. Відкличні є акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на підставі письмового розпорядження платника без попереднього узгодження з одержувачем коштів.
|