У цьому випадку витрати враховують не тільки за видами продукції та статтями калькуляції, а й по переділів.

При комплексному використанні сировини чи напівфабрикатів вироблювану продукцію різних сортів і марок переводять в умовний сорт за допомогою системи коефіцієнтів. При виготовленні з одного й того ж виду сировини декількох продуктів виділяють основний продукт. Інші розглядають як побічні (супутні) і оцінюють їх за встановленими цінами. Вартість оціненої побічної продукції віднімають із загальної суми витрат на виробництво, а що залишилися витрати відносять на собівартість продукту.

Розрізняють бесполуфабрікатний і напівфабрикатний варіанти Попередільний методу обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

При першому варіанті, як вже зазначалося, обмежуються урахуванням витрат по кожному переділу. У бухгалтерських записах рух напівфабрикатів не відбивається. Їх рух від одного переділу до іншого бухгалтерія контролює за даними ... Читати далі »

В організаціях, що відрізняються відносною стабільністю технологічних процесів, норми витрат змінюються рідко, тому планова собівартість мало відрізняється від нормативної. У цих організаціях замість нормативних калькуляцій можна використовувати планові.

Відхилення фактичних витрат від встановлених норм по окремих витрат визначають методом документування або інвентарним методом.

Поточний облік витрат за нормами і відхилень від них ведуть, як правило, тільки на прямих витрат (сировина та матеріали, заробітна плата). Відхилення за непрямих видатків розподіляють між видами продукції після закінчення місяця. Аналітичний облік витрат на виробництво продукції здійснюють в картках або особливого роду оборотних відомостях, що складаються з окремих видів або груп продукції.

Нормативний метод обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції покликаний виконувати дві функції: забезпечити оперативний контроль за виробничими витратами шляхом обліку вит ... Читати далі »